Урожайність виноградників і якість винограду та продуктів його переробки залежать від сорту та умов середовища (клімат, рельєф місцевості, експозиція схилів, грунт, рівень агротехніки). Один і той же сорт в різних умовах вирощування дає різне за якістю вино. Найбільш якісні вина дають сорти Фурмінт, Леанка, Трамінер, Липовина, вирощені в околицях Середнього, Мужієва, Берегова, Виноградова. На якість винограду і вина дуже впливає рельєф місцевості. Він зумовлює визначення окремих мікрорайонів. Залежно від цього вирощують виноград різної якості, коливаються строки визрівання ви­нограду одного й того ж сорту. Так, на два тижні раніше дозрівають сорти Трамінер рожевий, Леанка, Фурмінт, Липовина, Рислінг італійський на виноградниках Гомловецької, Юліївської та Виноградівських гір, а також в околиці Шаланок порівняно з виноградниками в околицях Мукачева, Ужгорода та Середнього. Територія виноградарських районів Закарпаття поділяється на дві зони: Закарпатську низовину та Закарпатське передгір'я. Абсолютні висоти Закарпатської низовини коливаються від 105 до 120 м над рівнем моря. Мінімальна висота знаходиться в районі Чопа (98 м над р.м.). Низовина охоплює правий берег Тиси та долини Ужа, Латориці, Боржави до висоти 100—120 м над рівнем моря.

Виноградарські райони передгір'я займають північно-східні схили Ужгородського, Мукачівського, Виноградівського та південно-західну ча­стину Іршавського району. Найбільш сприятливі для вирощування ви­нограду південні схили на висоті 150-250 м, а також амфітеатри, спрямовані на південь. Вище та нижче цієї смуги умови для вирощування цієї теплолюбної культури погіршуються: долини, підніжжя гір, плоскі вершини, північні схили характеризуються меншою теплозабезпе-ченістю періоду вегетації і низькими мінімальними температурами.
Максимальна сума радіаційного балансу в умовах Закарпаття спо­стерігається в липні (8,8 к.кал/см2). Із загальної кількості тепла, яке одержує поверхня грунту (48 к.кал/см2), 38-39 к.кал витрачається на випаровування, що свідчить про високу вологість.
Середня річна кількість опадів на території області змінюється від 636 до 1411 мм. За холодний період року (листопад-березень) випадає 220-526 мм, а за теплий (квітень-жовтень) - 416-902 мм. Кількість днів з опадами більш-менш рівномірно розподіляється по всій території. В середньому за рік з опадами понад 0,1 мм буває 140-160 днів, з опадами 5 мм - 50 днів.
Перший сніговий покрив на території області з'являється неодночас­но. На рівнині земля вкривається снігом 4-9 грудня. Але стійкий сніговий покрив в околицях Берегова утворюється тільки на початку січня і може тривати 51 день. Якщо в горах майже щорічно утворюється стійкий сніговий покрив, то в низинних виноградарських районах (Ужгород, Берегове) повторюваність зим без стійкого покриву становить 44-50 %. Середня висота снігового покриву тут становить 12 см, а максимальна 32 см.
Спостерігається вертикальний розподіл опадів: з підняттям над рівнем моря їх кількість збільшується. Так, у низинній зоні річна сума опадів становить 600 мм, у передгір'ї- 800—1000 мм. Найбільша кількість опадів припадає на червень.
На Закарпатті зима коротка - 2,5-3 місяці. Починається в середині грудня. Середня температура найхолоднішого місяця січня - від 3 до 4°С. Погода переважно хмарна, з частими туманами. Середні добові тем­ператури близько 0°С. У ряді випадків не буває морозу і температура вдень досягає 10-12°С (навіть в січні місяці). Проте в окремі роки буває досить різке зниження температури. Абсолютний мінімум температури може знизитись у січні—лютому до -Зб°С, а абсолютний максимум стано­вить 13-17°С
Весна характеризується переходом середніх добових температур через 0°С. Починається вона в кінці лютого - на початку березня. Для ранньої весни властиві добові коливання температури: вдень може підвищуватись до 15-18°С, а вночі падати до -5, -10°С. Таке коливання температури характерне для березня.*Приморозки припиняються в кінці другої - на початку третьої декади квітня. Перехід середньої добової температури через 15°С означає початок літа. Воно починається 10 травня і закінчується 16 вересня. Тривалість літа -120-135 днів. Середньодобові температури повітря 15-25°С, а мак­симальні — Зб-40°С. Для цього сезону характерна найбільша кількість опадів, дуже часті грози. Відносна вологість - 50-60 %.
Осінь на Закарпатті починається в другій половині вересня і триває 80-90 днів. Середньодобові температури становлять 20-15°, а макси­мальні 20°С. В кінці жовтня (інколи значно раніше) починаються приморозки. За останні місяці випадає від 180 мм на рівнинах до 300-320 мм опадів у горах.
Як відомо, показниками теплозабезпечення вегетаційного періоду є сума температур, тривалість вегетаційного та безморозного періоду. Від тривалості вегетації залежить ріст і розвиток сільськогосподарських куль­тур, їхня врожайність. Період вегетації, тобто сталий перехід через 5°С, на Закарпатті настає 17—22 березня. Вегетаційний період триває 225-241 день. Безморозний період триває в середньому 170—210 днів.
Важливим показником ресурсів тепла є суми активних температур (суми середніх добових температур за період, коли вони перевищують 10°С). На Закарпатті цей період настає весною в середині квітня, а восени -в другій половині жовтня. В долині Тиси сума активних температур понад 3000°С, передгір'я чітко окреслюються ізотермою 2500°С, південно-західні схили Карпат - 2000-1500°С, на вершинах - 1000°С.
Сорти дуже раннього строку достигання вимагають активних тем­ператур від розпускання бруньок до повного достигання - 2200-2400°С, раннього - 2400-2500°С, середнього - 2500-2900°С і пізнього строку до­стигання - 2800-3300°С.
Рельєф місцевості, експозиція схилів, висота над рівнем моря впли­вають на клімат окремих районів і мікрокліматичні відмінності на території навіть невеликих господарств. Найкраще забезпечені теплом околиці м.Виноградова та с.Мужієво, де суми температур на схилах гір становлять 3500-3000°С, а біля підніжжя - понад 3400°С. Отже, у цих районах, особливо на схилах, сприятливі умови для дозрівання пізніх сортів винограду. У таких мікрорайонах виноградарства як Іршавський, Лалово, Зубівка, Н.Кучава, Бобовище, Копинівці, Л'охово, Кальник Му­качівського району, Середнє, Глибоке Ужгородського району та околиці Ужгорода сума активних температур є достатньою для вирощування районованих сортів винограду.
Найтриваліший безморозний період - 220 днів - спостерігається на південних схилах Чорної гори. На Юліївській горі та біля Добросілля — 200 днів. На Берегівських горбах і по всьому Закарпатському передгір'ю —185 днів. Відомо, що бруньки європейських сортів витримують морози 18-20°, а дозріла лоза - 20-22°С. Тому дуже важливо при плануванні нових виноградників враховувати абсолютні мінімуми зимових температур.
Найхолоднішим з виноградарських районів взимку є Берегівський район. Тут абсолютний мінімум коливається від -19° до -21°С, іноді дохо­дить до -34°С. А в інших мікрорайонах (низина і передгір'я) середній абсолютний мінімум змінюється від -17-18° до -23°С. При температурних мінімумах нижче 26° вимерзають виноградники. Це буває один раз у 8—10 років.
Перші осінні приморозки у виноградарських мікрорайонах рідко на­стають раніше 10 жовтня, а з 3-5 листопада є нормальним явищем по всій території краю.
Отже, на рівнині найбільш сприятливими кліматичними умовами для вирощування винограду характеризуються Косинські та Мужіївські горби, а також підвищення в районі Берегова, Добросілля і Шаланок. У передгір'ї - територія з північного заходу від Ужгорода на південний схід до Виноградова і далі до Гомловця і Юлівської гори. Сприятливими для вирощування винограду є також околиці Білок, їмстичева, Сільця, Доробратова, Негрова Іршавського району, Ладова, Зубівки, Кучави, Лохова, Бобовища, Копинівців Мукачівського району та околиці Середнього, Глибокого та Ужгорода Ужгородського району.
При проектуванні нових виноградників слід враховувати мікрокліматичні особливості розподілу середніх та абсолютних мінімумів температури повітря, розподіл сум активних температур та безморозного періоду за його тривалістю.
Великий вплив на ріст, розвиток, величину і якість врожаю мають грунти. З грунту рослина черпає поживні речовини для свого росту і формування плодів. Від багатства грунту залежить якість вина: його гармонія, повнота, тонкощі букету, а також хімічний склад.
Для Закарпатської низовини характерні лучно-буроземні кислі, оглеєні та алювіальні дерново-буроземні грунти, що залягають в Їршавській улоговині, на Притисянській низовині, та лучно-буроземні - в заплавах річок Притисянської низовини. В пониззях передгір'їв зустрічаються підзолисті буроземні грунти, на більш крутих схилах поширені буроземні кислі, часто опідзолені та оглеєні грунти.
У передгір'ї переважають підзолисто-буроземні оглеєні грунти. Ці грунти характеризуються низьким вмістом гумусу, сильнокислою реакцією, досить високою гідролітичною активністю. Вміст рухомого алюмінію у верхніх горизонтах становить 35-32,5мг/100г грунту. Такий вміст алюмінію токсично діє на рослини, підвищує кислотність грунту. В Іршавському, Мукачівському та Ужгородському районах на пологих схи­лах, зайнятих під виноградниками, поширені буроземно-підзолисті грунти. В районах Мужієва, Середнього, Виноградова частина ви­ноградників розміщена на дерново-буроземних опідзолених кам'янисто-глинистих грунтах, які бідні на поживні речовини і потребують регулярного внесення добрив.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту – самобутній ансамбль української національної спадщини, що складається з архітектурних перлин старовинного закарпатського села і зразків найдавніших та найпоширеніших видів народного ужиткового мистецтва. Це один із перших в Україні музеїв просто неба. Відкритий для відвідувачів у червні 1970 р.
Із заходу на схід розташовані взірці житла і садиб закарпатців низовинних районів - долинян, у тому числі угорського та румунського населення, а на пагорбі – горян: бойків та гуцулів, а також житлові споруди угорського та румунського населення.
У музеї під відкритим небом розміщені 7 садиб, 6 житлових будівель, церква, дзвінниця, школа, кузня, млин, ступа-сукновальня, корчма. Загалом, у музеї зберігається понад 14 тисяч експонатів.
Адреса: м.Ужгород, вул.Капітульна, 33/а  
Відчинено: з 10ºº до 18ºº год., крім вівторка.
Плата за вхід: для дітей – 2,5 грн., для дорослих – 5 грн.
Екскурсія: для групи дорослих не більше 30 чол. – 15 грн., для групи дітей – 8 грн.

Закарпатський обласний краєзнавчий музей - працює з червня 1945 року. Його зібрання нараховують близько 110 тисяч експонатів, які знайомлять з багатовіковою історією та культурою краю. Експозиції, в залежності від тематики, об’єднані в окремі фонди, колекції, відділи:

··                             

відділ народного мистецтва з особливо багатою колекцією музичних інструментів;

··                             

відділ духовної культури й історії релігії;

•·                              відділ природи з цікавою колекцією корисних копалин, гербаріїв, чучелами тварин;

•·                              етнографічні фонди, в яких одних тільки народних вишивок налічується понад 2 тисячі;

•·                              одна з найбільших в Україні колекція бронзових виробів - 3 тисячі предметів, більшість з        яких датується ХIII – ХII ст. до н.е.;

•·                              нумізматична колекція;

•·                              колекція вогнепальної зброї ХIV –поч. ХХ ст.;

•·                              старовинні манускрипти та ін.

Адреса: м.Ужгород, вул.Капітульна, 33

Відчинено: з 10ºº до 18ºº год., крім понеділка.

Плата за вхід: для дітей – 2 грн., для дорослих – 5 грн., екскурсія – 10 грн.

 Мукачівський історичний музей - розташований у Мукачівському замку “Паланок”, одному з небагатьох, що вціліли до наших днів. 

Замок є цінною пам’яткою історії та військової архітектури ХIV-ХVII ст. Упродовж століть він слугував для охорони торгових і військово-стратегічних шляхів. За всю свою історію належав багатьом правителям. Замок витримав чимало облог. Найтриваліша з них – з 1685 по 1688 р., яку організували австрійські імператорські війська; фортецю в цей час мужньо боронила княгиня Ілона Зріні. З 1703 по 1711 р. замок був оплотом національно-визвольної війни угорського народу під керівництвом трансільванського князя Ференца II Ракоці, в якій взяли активну участь повсталі русини - куруци. 

Історію замку й Закарпаття в деталях відтворюють експозиції: історії етнографії, природи та старожитностей. У 12 залах експонуються твори живопису, в тому числі старовинні ікони. До уваги відвідувачів - кілька меморіальних кімнат, колекція писанок Закарпаття. 

м.Мукачево, вул.Замок “Паланок”
Відчинено: з 9ºº до 18ºº год.
Плата за вхід: для дітей – 2 грн., для дорослих – 5 грн.
Екскурсія: для групи дітей – 4 грн., для групи дорослих - 7 грн.

 Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах - функціонує в Карпатському біосферному заповіднику як інформаційний еколого-освітній та історико-культурний осередок. Це єдиний в Україні такий музейний комплекс. 

Музейна експозиція складається з двох відділів - “Природа Карпат” та “Природокористування в Українських Карпатах”. 

У першому відділі можна ознайомитися з історією Карпатських гір, їх геологією, геоморфологією, основними типами ландшафтів, рослинним і тваринним світом. Його окрасою є дві діорами – “Карстова печера” і “Буковий праліс”. Перша у деталях імітує інтер'єр карстової печери з сталактитами і сталагмітами. Діорама “Буковий праліс” представляє фрагмент первісних незайманих лісів, що збереглися на вапнякових скелях Угольки – одного з масивів Карпатського біосферного заповідника, де дерева досягають велетенських розмірів, а їх вік - 300-500 років. 

У другій частині експозиції розкривається тема природокористування в Українських Карпатах від початку колонізації, що розпочалася в пізньому палеоліті, близько 20 тис.років тому, і до наших днів. 

Загалом, увесь музейний комплекс поєднує природу і культуру, сиву давнину і погляд у завтра, а відвідання його наповнює новим змістом наше розуміння величі первозданної природи і самої людини як її частини. 

Відчинено: з 9ºº до 17ºº год., без вихідних.
Плата за вхід: для дітей – 50 коп., для дорослих –3 грн.
Екскурсія: для дітей – 1 грн., для дорослих – 5 грн.

 Народний приватний музей “Сріберна земля” – яскравий приклад того, як в наш занадто стрімкий час виключно завдяки ентузіазму однієї людини абсолютно безкорисно зберігається і примножується культура наших предків. 

Кількості експонатів, що зібрані на невеликій площі в 3-х музейних кімнатах, вистачило б, напевно на десяток виставкових залів, окремі з них – унікальні і могли б стати окрасою будь-якого столичного музею. Серед них – рукописне “Євангеліє” та ще 65 фоліантів релігійного змісту (ХVIII ст.), старовинна церковна чаша, ікона закарпатської школи живопису, перші українські гривні, рідкісні марки багатьох країн. Окрім цього, в музеї зібрано понад 200 зразків одягу, переважно гуцульського, 250 домотканих рушників, пряльні станки з мотовилами, велика кількість предметів домашнього вжитку (діжки, маслобойки, глечики, бербенички, розписані тарілки). Загалом експонати згруповані в 12 відділів - в залежності від тематики експозицій. 

У музеї можна також помилуватися виставкою полотен закарпатського художника Тегзи В.В., який водночас є і власником музею. На картинах майстра – натюрморти із зображенням старовинних речей домашнього вжитку, культові споруди (дерев’яні церкви), пейзажі рідного краю. 
Вхід вільний. Попередня домовленість про екскурсію – за контактним телефоном.

 Хата-музей “Лемківська садиба”. Музейний комплекс створено у 1985 році. Він відображає життя і побут лемків – однієї з етнографічних груп українського населення. 

Хата збудована в 1902 році із букових колод. До комплексу забудови входять: жила частина (хижа, сіни і комора) та господарські приміщення (стодола, хлів і хлівець), що знаходяться в одному ряду, під спільним дахом. Саме такий тип забудови характерний для етнографічної групи лемків. 

У хаті зібрані предмети побуту, які відтворюють матеріальну культуру лемків початку ХХ ст.: в сінях - дерев’яна ступа, жорна, великі дерев’яні миски, діжки для капусти із солом’яною кришкою, в коморі - старовинні столярські інструменти, дерев’яні бочки, посуд, чоботи, у кімнаті - стіл, різьблене ліжко, шафа, дерев'яна колиска, що зроблені руками господаря. 

Усе це та ще багато інших цікавинок Ви зможете побачити самі, завітавши у гостинне гірське село, де Вас радо зустріне фольклорно-етнографічний самодіяльний народний колектив “Лемківчанка”, що діє при музеї. Окрім пояснень та коментарів до музейних експозицій, учасниці колективу перекажуть Вам цікаві оповідки про життя лемків, заспівають веселі і жалібні лемківські пісні. 

с.Зарічево Перечинського району
Вхід вільний. Попередня домовленість про екскурсію – за контактними телефонами.

Кузня-музей “Гамора”. Діюча кузня - унікальний пам’ятник ковальського ремесла, оригінальність якого в тому, що для приведення в дію важких ковальських молотів під час виготовлення залізних виробів сільськогосподарського призначення використовується сила падаючої води з річки Лисичанки. За таким принципом працюють тут ковалі й зараз.
Кузня побудована на початку ХIХ ст. На річці була споруджена гребля для накопичення води у водосховищі. По відвідному каналу вода спрямовувалася на лопаті коліс кузні, які приводили в рух ковальські молоти вагою до 125 кг. Під їх ударами металічні болванки перетворювалися в заготовки для лопат, мотик, деталей плугів тощо. Колись чотири молоти обслуговували 16 майстрів, які уміли виковувати крім нехитрих знарядь праці селян також деталі для металічного фігурного тину, металічних ліжок та інших виробів, що мали на той час великий попит не тільки в краї, а й далеко за його межами.
Кузня працювала практично без перерви аж до часів радянської колективізації. Зараз існує як музей.

Вхід вільний. Попередня домовленість про екскурсію – за контактним телефоном.

 Музей ткацтва – дивовижний за своїм внутрішнім змістом і цікавий за історією створення. Діє при загальноосвітній школі в с.Великі Береги Берегівського району. Виник і функціонує завдяки ініціативі директора школи та її учнів. Всі музейні експонати – старовинні речі, дбайливо збережені батьками школярів і перенесені у музейну кімнату самими дітьми. Серед них – чудова колекція старовинної вишивки на домотканому полотні, вік якої понад 130 років. Народні візерунки до сьогодні зберегли яскравість кольорів. А ще – ціла полиця найрізноманітніших прасок, якими користувалися закарпатські господині, багато глиняних глечиків, різних за формою та призначенням та інші речі домашнього вжитку. 

Родзинка музею – веретена і ткацькі станки , за якими дівчатка старших класів на уроках виробничої практики освоюють ремесло своїх прабабусь, старанно відтворюючи збережені візерунки на скатертях та серветках. Виготовленні вручну гарні вироби учениць не тільки експонуються в музейних кімнатах, а й завжди привертають увагу відвідувачів етнографічних виставок, в тому числі і за кордоном. 

с.Великі Береги Берегівського району
Відчинено: щодня, крім неділі. Попередня домовленість про екскурсію – за контактними телефонами.

Музей історії солекопалень – знайомить із способами видобування солі в різні часи й історичні епохи. Знаходиться неподалік від Солотвинського солерудника, який є одним з найбільших в Європі (запаси солі тут становлять 300 млн.тонн, товщина шару промислової розробки – 300 м).
…Аж до кінця 18 ст., поки не була побудована перша промислова шахта, сіль із Солотвинського родовища добувалася примітивним відкритим способом: розкопуванням звичайних, глибиною до 20 м, пізніше – конусоподібних ям глибиною до 150 м. Глиби солі піднімали на поверхню в шкурах буйволів, розрізали на правильні квадрати, ставили особисте клеймо солекопа і здавали королівському чиновнику. Умови праці солекопів були надзвичайно важкими, а винагорода – мінімальна.
Відвідавши музей, можна дізнатися не тільки про такі цікаві історичні факти, а й побачити знаряддя праці, одяг шахтарів, різні інженерні конструкції для видобутку солі та багато чого іншого.
смт.Солотвино Тячівського району
Вхід вільний. Попередня домовленість про екскурсію – за контактним телефоном.

Затисянський краєзнавчий музей - відкритий для відвідувачів у 70-х роках ХХ ст. в будівлі староугорської забудови (1895 р.).
Експонати музею знайомлять відвідувачів з історією, життям та звичаями угорськомовного населення Закарпаття. На території музейного двору під відкритим небом знаходяться хата вчителя, садиба бідняка, будинок середняка, греко-католицька церква – все це відображає життя та типовий побут жителів Затисянщини початку 20-х років минулого століття.
с.Тісобикень Виноградівського району
Вхід вільний. Попередня домовленість про екскурсію – за контактним телефоном.

Ботанічний сад Ужгородського національного університету
м.Ужгород, вул. Ольбрахта, 6
Працюють з 8 до 16 без обідньої перерви. Екскурсії з 9 до 14, безкоштовні з екскурсоводом-черговим. Вихідні – субота-неділя.

Будинок вина „Берегвідек”
с.Яноші Берегівського р-ну, вул..Головна, 78,

Дегустаційні тури в с.Середнє „Леанка” та до ПП Ковач
м.Ужгород, вул..Собранецька, 54,

Закарпатський обласний художній музей ім..Й.Бокшая
м.Ужгород, вул. Жупанатська, 3, тел.:
e-mail: ratusha-art@ukr.net This
Експозиція працює щодня з 10 до 17, крім понеділка. e-mail address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it

Зоологічний музей Ужгородського національного університету
м.Ужгород, вул. Волошина, 54, тел.:
Працює щодня з 8 до 15, крім вихідних, без обідньої перерви.

Краєзнавчий музей при Великоберезнянській ЗОШ
смт В.Березний, вул. Радянська, тел.:
Працює щодня з 9-15, крім вихідних. Протягом липня-серпня – відпустка.

Меморіальний будинок-музей народного художника України А.А.Коцки
м.Ужгород, вул. Вінничан, 20,
Працює щодня крім вихідних, з 9 до 16.

Музей Берегівщини
м Берегово, вул. Бетлена, 1, д-р Іван Іванович Шепа, тел.: 8-067-100-1323
Музей працює щодня крім понеділка з 10 до 16.

Музей освіти при Зарічівській ЗОШ
с.Зарічево, Перечинський р-н,
Працює щодня з 9 до 15. На літній період – відпустка.

Свалявський історичний музей
м.Свалява, вул. Головна, 33, д-р Марія Петрівна Цанько,

Хустський краєзнавчий музей
м.Хуст, вул. Пирогова, 1,
Працює з 9 до 16, обідня перерва з 13 до 14. У вихідні час роботи той самий, без обіду. Вхід платний: дорослим 2 грн., дітям – 1 грн.. Екскурсії дитячі – 5 грн, дорослі – 10 грн.

"Регіональний музей етнографії сіл пониззя ріки Тереблі"
розташований в центрі селища Буштино в приміщенні магазину "Художній салон". В Музеї зберігається понад 300 експонатів кінця XIX - першої половини ХХ століття, зібраних з різних сіл Тереблянської долини.

90556 Закарпатська обл.
Тячівський район
смт Буштино
вул. Головна 110